Більше «порогових» ядерних держав
імовірність 50% · 2026–2045 · впевненість низькаОборона і ВПККритична негативна зміна · сила 8 з 10аналітичний прогноз
Найімовірніше — не вибух нових ядерних держав, а повільне розширення «порогових»: країни розвиватимуть атомну енергетику, збагачення й ракети, щоб за потреби швидко створити зброю. Перші кандидати — Південна Корея, Саудівська Аравія (якщо Іран наблизиться до бомби), меншою мірою Японія і Польща; Європа шукатиме спільне стримування на основі французького й британського арсеналів. Договір про нерозповсюдження ослабне, а ризик регіональної ядерної ескалації зросте. Договір СНО-3 сплив у лютому 2026 року: Росія заявила, що дотримуватиметься лімітів, якщо США теж, але переговорів про нову угоду немає.
Причинавід «Урок: без бомби — вразливий»: Бомба як гарантія. Україна відмовилася від ядерного арсеналу в 1994 році в обмін на гарантії безпеки — і зазнала вторгнення. Ірак і Лівія без бомби втратили режими, а Іран зазнав ударів у 2025 році й війни у 2026-му. Для багатьох урядів висновок простий: ядерна зброя — найнадійніша гарантія від нападу. Тому країни з розвиненою атомною енергетикою намагаються принаймні наблизитися до порогу, з якого бомбу можна створити швидко, — так розширюється коло «порогових» держав.
Причинавід «Сумніви в гарантіях США»: Без надійного союзника — власна бомба. Союзники США в Європі й Азії роками жили під американською «ядерною парасолькою» і не потребували власної бомби. Тепер вони відкрито обговорюють, чи захистить їх Вашингтон: у 2025 році президент Франції запропонував поширити французьке ядерне стримування на Європу, а прем’єр Польщі заявив, що країна має прагнути доступу до ядерної зброї. Якщо гарантії під сумнівом, держави починають готувати запасний варіант — атомну енергетику, збагачення й ракети. Так і розширюється коло «порогових» ядерних держав.
Передумовавід «Південна Корея і Японія на порозі»: Технологічна готовність. Південна Корея і Японія мають розвинену атомну енергетику, ракетні програми й потужну промисловість, тож бомба для них — питання політичного рішення, а не технологій. У Південній Кореї від 65% до 76% опитаних (залежно від опитування) підтримують власну ядерну зброю, а КНДР нарощує арсенал. Саме такі країни найімовірніше стануть «пороговими»: розвиватимуть збагачення й ракети, щоб за потреби швидко створити зброю, але формально її не матимуть. Тому найімовірніший сценарій — повільне розширення кола порогових держав, а не вибух нових ядерних.
Передумовавід «Електроенергетика»: Цивільний атом як шлях до порогу. Атомний ренесанс поширює технології збагачення урану й переробки палива, які мають подвійне призначення: та сама центрифуга, що збагачує уран для АЕС, може збагатити його й для бомби. Країни, що розвивають цивільну атомну енергетику, отримують і знання, і інфраструктуру для швидкого створення зброї за потреби. Тому ми очікуємо повільного розширення «порогових» держав, як Південна Корея чи Саудівська Аравія.
Посиленнявід «Індія й Пакистан»: Ядерні сусіди без діалогу. У травні 2025 року Індія й Пакистан після теракту в Пахалгамі обмінялися ракетними ударами — і це дві ядерні держави без офіційного діалогу (ISAS, серпень 2026). Конфлікт показав, що ядерна зброя не запобігає обмеженим війнам, але робить кожну з них потенційно катастрофічною. Для інших країн у небезпечних регіонах це аргумент на користь власного ядерного порогу, тож ризик поширення ядерних технологій зростає.