Деглобалізація і тарифи

Чому це гостро зараз

Ланцюжок крок за кроком

Кожна ланка — теза з фактами або аналітичний висновок. Під тезою — зв’язки, що до неї ведуть: тип зв’язку, звідки він іде і як працює.

1. Вихідні умови

   Політика і влада

   галузь

   Довіра до інституцій падає, популізм і автократії посилюються. Від того, хто при владі, залежать рішення в усіх інших галузях — від санкцій до регулювання ШІ та податків на багатство.

   Зближення автократій

   Політика і владаНегативна зміна · сила 6 з 10незалежні джерела

   Сформувалася вісь Росія–Іран–КНДР за економічної підтримки Китаю: північнокорейські війська воювали на Курщині, іранські дрони — на фронті. Світ повертається до блокового протистояння.

   Джерела: [9] [10]

   Війна навколо Ірану

   Активні війниКритична негативна зміна · сила 10 з 10

   З 28 лютого 2026 року США та Ізраїль воюють з Іраном; перші удари вбили Алі Хаменеї, новим верховним лідером став Моджтаба Хаменеї. Іран перекрив Ормузьку протоку — найбільший в історії збій постачання нафти. Перемир’я квітня–червня зірвалося 8 липня, США відновили морську блокаду. У вересні потік нафти відновився до понад 80% довоєнного, але в жовтні атаки на танкери знову почастішали: 11 жовтня через протоку пройшло лише 2,9 млн барелів проти 17,1 млн на добу до війни, а Brent тримався близько 106 доларів за барель. Переговори в глухому куті до виборів в Ізраїлі (27 жовтня) й США (3 листопада).

   Найімовірніший розвиток: Найімовірніше — затяжна війна низької інтенсивності з періодичними перемир’ями й угодою щодо судноплавства в Ормузі у 2027 році. Ядерне питання не буде розв’язане остаточно, що штовхатиме сусідів до власних програм.

   Сторони: США та Ізраїль проти Ірану, Хезболли, хуситів і проіранських груп в Іраку; удари по країнах Перської затоки

   Джерела: [13]

2. Крок 2

   Мита на рівні 1930-х

   ТоргівляНегативна зміна · сила 5 з 10незалежні джерела

   Після рішень 2025 року середня ефективна ставка мит у США стала найвищою з 1930-х років (оцінка Yale Budget Lab). У відповідь Китай обмежив експорт рідкісноземельних металів, а інші країни готували контрзаходи або поступки. 20 лютого 2026 року Верховний суд США скасував мита, введені за законом про надзвичайні економічні повноваження: вони давали близько половини митних зборів. Адміністрація замінила їх митами за іншими законами, і на кінець серпня середня ставка становила 11% (Yale Budget Lab).

   Причинавід «Політика і влада»: Мита як зовнішня політика. Мита традиційно були інструментом економічної політики — захистити свою галузь від дешевого імпорту. Тепер ними тиснуть на союзників і суперників у зовсім інших питаннях: міграції, оборонних витратах, санкціях, територіальних суперечках. Після рішень 2025 року середня ефективна ставка мит у США стала найвищою з 1930-х, а Китай у відповідь обмежив експорт рідкісноземельних металів. Навіть після того, як у лютому 2026 року Верховний суд скасував частину мит, адміністрація замінила їх іншими, і на кінець серпня середня ставка становила 11%.

   Джерела: [1] [3] [4]

3. Крок 3

   «Дружнє» виробництво

   ВиробництвоПозитивна зміна · сила 3 з 10незалежні джерела

   Компанії переносять заводи з Китаю до Мексики, В’єтнаму, Індії, Польщі — стратегія «Китай плюс один». У 2023 році Мексика обійшла Китай як найбільший постачальник товарів до США. Частину зсуву пояснюють відновленням автовиробництва й реекспортом китайських товарів через Південно-Східну Азію (CFR).

   Шанс для Східної Європи й стійкіші ланцюги постачання; товари дорожчають.

   Причинавід «Мита на рівні 1930-х»: Перенесення заводів. Коли мита на китайські товари в США різко зросли, а ризик санкцій і нових обмежень став постійним, компаніям стало небезпечно тримати все виробництво в Китаї. Тому вони диверсифікують: залишають частину заводів у Китаї для китайського ринку, а для американського й європейського будують нові в Мексиці, В’єтнамі, Індії чи Польщі — стратегія «Китай плюс один». У 2023 році Мексика вже обійшла Китай як найбільший постачальник товарів до США.

   Джерела: [5] [6] [7]

   Мита підживлюють інфляцію

   Фіатні гроші й держборгНегативна зміна · сила 4 з 10аналітичний висновок

   Мита оплачують переважно імпортери й споживачі, а дублювання ланцюгів постачання робить товари дорожчими. Центробанкам стає важче знижувати ставки.

   Причинавід «Мита на рівні 1930-х»: Хто платить мита. Мито платить не країна-експортер, а імпортер, який завозить товар, і зазвичай він перекладає ці витрати на покупців. Дослідження мит 2018⁠–⁠2019 років показали, що їх майже повністю оплатили американські імпортери й споживачі. Тепер ставки значно вищі — найвищі з 1930-х, — тож і ефект на ціни помітніший. До цього додається дублювання ланцюгів постачання, яке робить товари дорожчими. Центробанкам стає важче знижувати ставки, бо мита підживлюють інфляцію.

   Посиленнявід «Війна навколо Ірану»: Енергетична інфляція. Мита й так підживлюють інфляцію: їх оплачують переважно імпортери й споживачі. Війна з Іраном додала до цього дорожчі нафту, газ і фрахт: пальне для вантажівок і суден подорожчало, а страхування в Перській затоці різко зросло. Ці витрати переходять у ціни всіх товарів. Тому інфляція виявилася стійкішою, ніж очікували, і центробанкам стало ще важче знижувати ставки.

   Джерела: [1] [8]

4. Найімовірніший сценарій

   Світ блоків і дорожчих товарів

   імовірність 70% · 2025⁠–⁠2040 · впевненість високаТоргівляНегативна зміна · сила 5 з 10аналітичний прогноз

   Глобалізація не зникне, а перебудується в блоки: американський, китайський і «нейтральні» країни-мости, що торгують з усіма (Мексика, В’єтнам, Індія, Туреччина, країни Перської затоки). Товари стануть дорожчими, а ланцюги постачання — довшими, але стійкішими. Виграють країни поблизу великих ринків з дешевшою робочою силою: для Європи це Польща, Румунія, Туреччина і потенційно Україна. Програють експортно орієнтовані економіки без доступу до блоків і бідні країни, які вже не зможуть зростати через дешевий експорт, як колись Китай.

   Посиленнявід «Зближення автократій»: Геополітика ділить ринки. Коли Росія, Іран і КНДР воюють разом за економічної підтримки Китаю, Захід починає дивитися на торгівлю як на питання безпеки. Санкції, експортний контроль і перевірки інвестицій поширюються на дедалі більше товарів — від чипів до добрив. Компанії переносять виробництво туди, де ризик потрапити під санкції менший. Так глобалізація перебудовується в блоки: американський, китайський і «нейтральні» країни-мости, а товари стають дорожчими, бо їх виробляють там, де безпечніше.

   Причинавід ««Дружнє» виробництво»: Блоки замість єдиного ринку. Коли компанії переносять заводи не туди, де дешевше, а туди, де політично безпечніше, — з Китаю до Мексики, В’єтнаму, Індії чи Польщі, — торгівля розходиться за блоками союзників. Кожен такий завод закріплює поділ: ланцюги постачання для американського ринку будуються без Китаю, а китайські — без Заходу. Тому найімовірніше глобалізація не зникне, а перебудується в блоки з «нейтральними» країнами-мостами посередині, а товари стануть дорожчими.

   Передумовавід «Мита підживлюють інфляцію»: Ціна стійкості. Мита й дублювання ланцюгів постачання роблять товари дорожчими: замість одного найдешевшого заводу в Китаї компанії тримають кілька — у Мексиці, В’єтнамі, Польщі. Це страховка від шоків на кшталт пандемії, війни чи блокади, за яку платять вищими цінами. Інфляція не дає центробанкам швидко знижувати ставки. Тому світ блоків, який ми вважаємо найімовірнішим, — це світ дорожчих товарів і довших, але стійкіших ланцюгів постачання.

   Україна як виробничий хаб Європи

   ВиробництвоПозитивна зміна · сила 5 з 10аналітичний висновок

   Після війни Україна може стати частиною європейських ланцюгів постачання — оборонне виробництво, переробка агросировини, металургія, ІТ — завдяки близькості до ЄС, дешевшій робочій силі й безмитній торгівлі. Головні перешкоди — безпека, енергетика і нестача працівників.

   Передумовавід ««Дружнє» виробництво»: Нові виробничі хаби. Європейські компанії шукають виробників ближче до дому, щоб не залежати від Азії. Це вікно можливостей для Східної Європи, і для України зокрема: близькість до ЄС, дешевша робоча сила, безмитна торгівля й досвід в оборонному виробництві, агропереробці, металургії та ІТ. Після війни Україна може стати частиною європейських ланцюгів постачання. Головні перешкоди — безпека, енергетика й нестача працівників через демографічні втрати.

   Джерела: [11] [12]

5. Крок 5

   ВВП і зростання

   галузь

   Загальний темп економічного зростання. Розвинені країни ростуть повільно через старіння і борги, центр зростання змістився в Азію. Ставка на ШІ як джерело продуктивності поки що більше видна в інвестиціях, ніж у статистиці.

   Стримуваннявід «Світ блоків і дорожчих товарів»: Повільніше зростання. Глобалізація зробила світ багатшим, бо кожна країна виробляла те, що вміє найкраще, а товари йшли туди, де їх найдешевше зробити. Коли торгівля ділиться на блоки, частину цієї ефективності втрачено: заводи дублюють, а товари виробляють дорожче. За оцінками МВФ, фрагментація світової економіки в довгостроковій перспективі може коштувати до 7% світового ВВП. Звідси повільніше зростання, особливо для країн, що залежать від експорту.

Сценарії

Що може змінити картину

Джерела

За цими джерелами можна перевірити факти й цифри в тезах. Сценарії, імовірності й висновки — аналітичні оцінки.

1. Tariff rate still highest since 1934, Yale report says — CNBC / NBC, 2025
2. IMF says fragmentation could cost global economy up to 7% of GDP — Global News, січень 2023
3. Supreme Court Tariff Ruling: IEEPA Revenue and Potential Refunds — Penn Wharton Budget Model, лютий 2026
4. The State of U.S. Tariffs — Yale Budget Lab, серпень 2026
5. Mexico overtakes China as the leading source of goods imported to U.S. — AP / PBS NewsHour, лютий 2024
6. China dethroned as top source of US imports after 17 years, replaced by Mexico: census data — SCMP (дані Бюро перепису США), лютий 2024
7. Why U.S. Imports From Mexico Surpassed Those From China — Council on Foreign Relations, лютий 2024
8. Consumers and businesses paid nearly 90% of Trump tariffs in 2025, new analysis found — CBS News про аналіз ФРБ Нью-Йорка, 2026
9. North Korea confirms for first time it has deployed troops to fight alongside Russia in Kursk Oblast — Kyiv Independent, квітень 2025
10. The United States and the “axis of its enemies”: myths vs. reality — Carnegie Endowment, листопад 2024
11. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment (RDNA5) — Світовий банк, лютий 2026
12. Commission welcomes political agreement on €50 billion Ukraine Facility — Європейська комісія, лютий 2024
13. Iran steps up Hormuz surveillance: Attacks soar, oil flows crash again — Al Jazeera, жовтень 2026